Податкову накладну складено без факту здійснення господарської операції
Головне управління ДФС у Запорізькій області повідомило, що у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.
У такому розрахунку коригування:
у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;
у заголовній частині розрахунку коригування - дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;
у розділі Б - зі знаком «-» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).
При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна. /ІПК від 29.01.2019 р. № 299 /ІІПК/08-01-12-01-06/
Якщо ціна постачання у ПН містить після коми більше ніж два знаки
ДФС України роз’яснила, що усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками (крім показника графи 7, у разі якщо для нього інше передбачено чинним законодавством, та показника графи 11, який заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг, за якими допускається зазначення в графі 11 показника з урахуванням арифметичного округлення до шести знаків включно після коми) (пункти 4 та 16 Порядку № 1307). При цьому у кількісному показнику податкової накладної необхідною кількістю знаків після коми вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної.
Отже, зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги (графа 7 ПН, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ. /ІПК від 28.01.2019 р. № 290/6/99-95-42-03-15/ІПК/
Документальне підтвердження ліквідації ОЗ
Офісом ВПП роз’яснено, що у випадку ліквідації ОЗ у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов'язання з ПДВ (в тому числі, відповідно до норм п. 198.5 ст. 198 ПКУ) у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання ОЗ за формою, встановленою наказом Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29 грудня 1995 № 352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.
При цьому ПКУ не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв'язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису). /ІПК від 29.01.2019 р. № 300/ІПК/28-10-27-01-11/
Безоплатна передача об’єкта ОЗ у комунальну власність
ГУ ДФС у Донецькій області повідомлено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень(пп. 197.1.16 п. 197.1 ст.197 ПКУ).
При цьому норми пп. 197.1.16 п. 197.1 статті 197 розділу V Кодексу поширюються також на операції з безоплатної передачі об’єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб’єкти операції платниками податку. /ІПК від 29.01.2019 р. № 301 ІПК/05-99-12-03-08/
Оподаткування операцій з постачання послуг нерезидентуэ
ДФС України пояснила, що порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання резидентом нерезиденту послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
У разі якщо резидент - платник ПДВ надає послуги нерезиденту, зазначені у п. 186.3 ст. 186 ПКУ, то операція з постачання таких послуг не є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому отримувач послуг (нерезидент) зареєстрований як суб'єкт господарювання (у даному випадку територія, що знаходиться за межами митної території України).
Втім якщо резидент надає послуги нерезиденту, що не зазначені у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 Кодексу, то операція з постачання таких послуг є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому постачальник послуг (резидент) зареєстрований як суб'єкт господарювання (у даному випадку на митній території України), та відповідно постачальник послуг (резидент) є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету за такою операцією.
У випадку, коли резидент не був платником ПДВ на момент надання послуг, місце постачання яких визначено на митній території України, то, податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не виникають та податкова накладна в такому випадку не складається. /ІПК від 29.01.2019 р.№ 302/6/99-99-15-03-02- 15/ІПК/
Помилка у коді УКТ ЗЕД
Податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД (у тому числі, якщо помилка наявна хоч в одній цифрі коду товару згідно з УКТ ЗЕД та незалежно від того, яку кількість цифр такого коду зазначено платником ПДВ у відповідному рядку податкової накладної: 4 чи 10), не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію, а отже не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено, що з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальником товарів/послуг складається розрахунок коригування до податкової накладної.
Отже, якщо при складанні податкової накладної було допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товарів/послуг розрахунку коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН. /ІПК від 30.01.2019 318 /6/99-99-15-03-02- 15/ІПК/
Відсутність в ПН позначки ознаки імпортованого товару
ДФС України повідомила, що оскільки позначка ознаки імпортованого товару не включена до переліку обов'язкових реквізитів податкової накладної, який встановлено п. 201.1 ст. 201 ПКУ, а її наявність не створює перешкод для ідентифікації здійсненної операції то заповнення (або не заповнення) графи 3.2 розділу Б податкової накладної не впливатимуть на право відображення податкового кредиту з ПДВ у покупця таких товарів (за умови правильного заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, її реєстрації в ЄРПН та дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту). /ІПК від 30.01.2019 р. № 319 /6/99-99-15-03-02-15/ІПК/