Операції з надання послуг нерезиденту з пошуку виконавців в ІТ-сфері за договором комісії: чи враховуються при обрахунку загального обсягу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ

У разі, якщо суб’єкт господарювання здійснює операції з постачання послуг з розроблення, тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, та посередницькі до них послуги, зазначені у підпунктах «в» та «є» п. 186.3 ст. 186 ПКУ, комітентові, що не є резидентом (зареєстрований як суб’єкт господарювання за межами митної території України), то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ. Відповідно, вони не враховуються при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ. /ІПК від 30.01.2019 р. № 323/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Пільги при ввезенні на митну територію України та постачання на митній території України продукції оборонного призначення

Пільговий режим оподаткування ПДВ, визначений п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється виключно на операції з постачання товарів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними вказаним пунктом, та при виконанні інших вимог, визначених цим же пунктом. При цьому, як зазначає ДФС України, зазначений пільговий режим оподаткування ПДВ не поширюється на операції з постачання робіт по виготовленню комплектуючих із давальницької сировини, в тому числі якщо такі комплектуючі класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. /ІПК від 21.01.2019 р. № 222/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Як зазначати в податковій накладній одиницю вимірювання товарів/послуг

У разі якщо вартість товару/послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, то у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське) та у графі 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку.

У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 податкової накладної зазначається умовне позначення одиниці вимірювання такого товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах, а графа 5 не заповнюється.

Отже, зазначення платником податку при заповненні граф 4 та/або 5 податкової накладної одиниці виміру товарів/послуг здійснюється з урахуванням первинних документів. /ІПК від 30.01.2019 р. № 335/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Чи можливо зараховувати отриманий  аванс за один товар в рахунок оплати іншого

ДФС України пояснила, що у разі якщо постачальником на дату отримання попередньої (авансової) оплати за товар № 1 були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін зобов’язання з поставки такого товару припиняється та попередня (авансова) оплата зараховується в рахунок оплати товару № 2 (без повернення такої оплати на поточний рахунок покупця), то постачальник на дату досягнення такої домовленості має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

У графі 2.1 «Причина коригування / код причини» такого розрахунку коригування зазначається код причини:

• «103», який відповідає причині коригування «Повернення товару або авансових платежів» - у разі, якщо попередня оплата за товар № 1 зараховується у повному обсязі в оплату вартості товару № 2;
• «102», який відповідає причині коригування «Зміна кількості» - у разі, якщо товар № 1 частково було поставлено, а залишок попередньої оплати за нього зараховується в оплату вартості товару № 2 (тобто зараховується частина суми попередньої оплати).

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем послуг. Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань.

При цьому якщо на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за товар № 1 в рахунок оплати вартості товару № 2 такий товар № 2 поставлений не був та відповідно податкова накладна на операцію з його постачання не складалася, то на дату підписання такого документа постачальник - платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на суму попередньої оплати за товар № 2 («перша подія») і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Якщо ж за договором № 2 товар уже був поставлений та на дату такої поставки («першої події») постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередньої оплати за товар № 1 в рахунок оплати вартості товару № 2 податкова накладна постачальником не складається. Такий порядок коригування податкових зобов’язань при зарахуванні попередньої оплати за один товар в рахунок оплати вартості іншого поставленого, але не оплаченого покупцем товару, застосовується незалежно від того, одним чи різними договорами передбачено постачання таких товарів. /ІПК від 05.02.2019 р. № 401/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, № 403/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Якщо номенклатура послуг в ПН не відповідає формулюванню у первинних документах

ДФС наполягає, що у графі 2 податкової накладної відображається номенклатура послуг, яка має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких послуг, та не повинна містити інших даних. /ІПК від 01.02.2019 р. № 357/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Як оподатковуються операції з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажних транспортних засобів

Операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (пп. «а» пп. 195.1.3 ст. 195 ПКУ).

При цьому для цілей застосування цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Отже, якщо перевезення (у тому числі міжнародне) вантажу (у тому числі транспортного засобу) здійснюється без фактичного використання (залучення) відповідних видів транспорту (залізничного, автомобільного, морського, річкового, авіаційного) для такого перевезення, зокрема «своїм ходом», то операція з постачання таких послуг не підпадає під категорію операцій, визначених пп. «а» пп. 195.1.3 ст. 195 ПКУ, та відповідно оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20 % (якщо місцем постачання таких послуг визначено митну територію України відповідно до ст. 186 ПКУ). /ІПК від 05.02.2019 р. № 402/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/